Види котушок

Котушка являє собою елемент вудлища або спінінга, на яку намотується волосінь.
     Котушки бувають: спінінгові, матчеві, провідні, нахлистові та зимові. Вибір котушки займає у професійних рибалок багато часу. Тільки на перший погляд це – досить повсякденний предмет. Котушки бувають різних типів і характеристик.

Найпростіша – ручна котушка.

    Вона виготовляється з ручкою, яку необхідно крутити вручну для намотування волосіні. Ніяких автоматичних пристосувань тут не передбачено. Однак дана котушка незручна тим, що при клюванні ви можете не встигнути зреагувати вчасно і утратите улов.
    Існують також напівавтоматичні котушки. На них волосінь намотується руками, проте використовується пристосування, що дозволяє полегшити роботу і стабілізувати швидкість, адже на даній котушці є гальмо.
    Бувають ще й автоматичні котушки. Вони намотують волосінь автоматично, проте професійні рибалки їм не довіряють. Котушка спочатку з’явилася у вигляді пристосування для зберігання волосіні. Пізніше котушку стали використовувати для вудіння. Сьогодні майже усі вудилища оснащаються котушкою.

Види риболовних котушок

Безинерційні котушки з відкритою шпулею
Безинерційні котушки із закритою шпулею
Інерційні провідні котушки
Інерційні котушки (мультиплікатори)
    Котушки поділяються на: Безинерційні з відкритою шпулею, безинерційні з напівзакритої і закритою шпулею, інерційні провідні котушки та мультиплікатори (інерційні котушки).
    Крім підрозділів на моделі, котушки іноді ще умовно поділяють на типи за способом застосування – тобто, до якого способу лову риби вони найбільш підходять. Наприклад, для лову спінінгом, для нахлисту, для лову в проводку, для донного лову (на донні вудки), для тролінгу, для схильного блешеня (для різних видів зимових та бортових вудилищ) і т.д.     
Як вже зазначалося більшість котушок більш-менш універсальні. Найбільш популярні серед рибалок – універсальні спінінгові котушки. Їх робочі характеристики та застосовувані при їх виробництві матеріали дозволяють використовувати їх для різних видів лову.
     Спінінгова котушка повинна вміщати не менше 100 метрів волосіні. Така довжина необхідна для маневрування під час лову і виведення великої риби. Спінінгові котушки бувають безинерційні та інерційні.
    Безинерційною слід називати таку котушку, в якій шпуля з волосінню нерухома, тобто не обертається ні під час закидання, ні при зворотному підмотуванні волосіні. Але у багатьох типів таких котушок барабани обертаються при виведенні риби, при цьому чутно стрекотіння фрикційного гальма (гальма-тріскачки). Безинерційна котушка практично унеможливлює заплутування волосіні та виникнення «бороди».
Безинерційна котушка – найкращій варіант для оснащення спінінгової вудки. У безинерційних спінінгових котушках шпуля або видна – тоді це відкриті котушки, або закрита захисним ковпаком  – це закриті котушки, є котушки з напівзакритої шпулею. Тобто найменування котушок говорять тільки про те, видна чи ні шпуля з волосінню.
    Слід знати що: на котушці зазначаються характеристики виробу, які треба розуміти і правильно користуватися цими мітками.
     Перше, це розмір діаметри волосінні й її довжина яка поміщається на шпулі.
     Як-от: 0,17-120. Розшифровується наступним чином – волосінь перетином 0,17 мм може бути намотана в кількості 120 м.
     Також на котушці завжди позначається передавальне число редуктора.
     Можливість дальнього закодування досягається виготовленням спеціальної форми шпулі.
     Напис «АТS» значить, що робота котушки не сприяє заплутуванню волосінні.
     На противагу безинерційним котушкам інерційні котушки (мультиплікатори) з обертовою під час закидання шпулею зазвичай не бувають закритими, крім як котушок для нахлистової ловлі.
    У кожної котушки є власна територія застосування, і, звичайно, слід було б вже при придбанні котушки знати, який тип найкращим чином відповідає вашим цілям. Буває, що при виборі котушки відіграє роль звички або упередженого ставлення до того чи іншого її типу. Багато починаючих рибалок купують котушку по привабливому зовнішньому вигляду. Проте їх може очікувати неприємний сюрприз. Ринок завантажений дешевими підробками, які мають зовнішні відмінні риси від дорогих котушок. Дуже часто буває і так, що збірка або виробництво моделі котушки організовується не в країні-виробника, а в якій-небудь іншій країні, і котушка потрапляє на ринок вже під іншою торгівельною маркою.
     Частіше буває ще простіше. Справжній виробник взагалі не ставить на своїх виробах власних пізнавальних знаків (або робить це рідко), а замість цього на них зображується логотип «розкрученої» компанії, яку риболови сприймають як виробника, а насправді вона є лише торговим посередником. У цьому немає нічого поганого, так як безпосередній виробник не в стані напряму працювати з усіма регіонами, тоді як регіональні посередники краще відстежують запити своєї частини ринку і відповідно до них формують своє замовлення. До України снасті відомих фірм потрапляють під самими різними торговими марками, тому іноді виникають суперечки і плутанина. Починаючому рибалці складно визначити якість котушки.
   Наприклад: про високу якість котушки не говорить кількість шарикопідшипників. Велика кількість підшипників частенько уживається з примітивним передавальним механізмом. Крім того, європейська або японська якість підшипників сильно відрізняється від китайської якості. Для багатьох вирішальний вплив на вибір відіграє ціна котушки, хоча швидкий її знос або заплутування волосінні можуть не тільки відбити цікавість до рибної ловлі у новачка, а у вирішальний момент навіть у досвідченого рибалки. Тому пред’являти до дешевих котушок високі вимоги недоречно.
    Не слід дивуватися, якщо в процесі експлуатації досить швидко розкриються дефекти, як «вроджені», так і набуті. Як відомо, скупий платить двічі. Втім, поки ви не стали профі у риболовлі, не слід купувати занадто дорогі котушки. Придбайте котушку середнього класу. У цьому випадку ви будите впевнені, що кілька сезонів вона прослужить без проблем.

Безинерційні котушки з відкритою шпулею

     Шпулі більшості котушок високої якості в даний час спеціально спроектовані для намотування 90 м волосіні без необхідності використання підкладки. Починаючи підмотку необхідно повернути на своє місце дужку лісоукладувача, і волосінь, проходячи через направляючу на цій дужці, намотується на шпулю.
     У більшості типів котушок лісоукладувачь включається за допомогою спеціального пускового механізму.

Безинерційні котушки із закритою шпулею

     Легкі, невеликого розміру безинерційні котушки з відкритою шпулею особливо зручні для початківців рибалок. Їх конструкція дозволяє закидати принад різної ваги. У кращих виробах до мінімуму знижено знос деталей і волосіні як при закидуванні, так і при підмотуванні. При першому знайомстві здається, що з такою котушкою важко користуватися, бо необхідно навчитися підмотувати волосінь лівою рукою, та й котушка знаходиться з нижньої сторони вудилища. Проте звикнути до такої котушці – справа кількох хвилин. Під час закидання волосінь у відкритій безинерційної котушці збігає через край шпулі, а направляє її найближче пропускне кільце. Краї шпулі практично не створюють тертя, особливо якщо вона заповнена майже повністю, має гладкі краї.
     Стара волосінь, яка залишена на шпулі у мокрому вигляді, погано вимотується і при цьому з легкістю завивається. При намотуванні волосінь слід рівно укладати. У багатьох котушках це можна зробити за допомогою прокладок.
    Закриті безинерційні котушки сконструйовані так, щоб максимально спростити закидування і знизити ймовірність заплутування волосіні. Це досягається у збиток іншим властивостям.
    В 50-х роках з’явилися перші закриті котушки, які відразу стали користуватися попитом, особливо серед новачків, так як закидати з їх допомогою простіше, ніж за допомогою котушок іншого типу. Натхнені попитом виробники у всіх частинах світу наводнили ринок закритими котушками власних конструкцій, тому з’явилася задача створити єдину і до того ж дешеву котушку.
    В даний час існує безліч різних моделей котушок із закритою шпулею. Головне достоїнство закритої котушки вже названо: вона проста в обігу. Крім того, котушка з закритою шпулею дає можливість управляти волосінню навіть в дуже вітряну погоду (вона проходить через отвір в повністю закритому корпусі), що неможливо при використанні безинерційної котушки відкритого типу, так як витки волосіні можуть обвиватися навколо скоби. Якщо волосінь при намотуванні загинається навколо сталевої осі, слід використовувати волосінь міцністю 0,9-2,2 кг. Використання волосіні великого діаметру шкідливо для чутливого механізму котушок цього типу. До недоліків слід в першу чергу віднести: невелику дальність закидання через велику кількість деталей, про які треться волосінь. З цієї ж причини рибалка не відчуває натягу волосіні при підмотуванні. Оскільки направляють волосінь безліч поверхонь, вона стає шорсткою, через що в свою чергу зношуються деталі самої котушки. Пошкодження волосіні об каміння або подібні перешкоди також сприяє швидкому зносу деталей.
     Фрикційне гальмо закритих котушок за допомогою зубчастої передачі впливає на ручку котушки. З цієї причини дія гальма може не відчуватися і потрібний зробити попередній ривок, після чого гальмо діє більш чуйно. Тому, для грамотного використання цієї котушки необхідно на суші потренуватися в її використанні (роботі).
     У деяких конструкціях робота гальма автоматизована. Найбільш поширений спосіб зменшення сили гальмування – поворот ручки в зворотний бік. При цьому потрібен, звичайно, навик у використанні котушки, якого можна досягти, наприклад, тренуванням на суші. Кращі конструкції закритих котушок забезпечені направляючими волосінь деталями з дуже міцного металу. У дешевих моделях волосінь на шпулю укладається завдяки чашці намотування з хвилеподібним краєм, який зношує волосінь, оскільки утворює з нею гострий кут. Оскільки в передній частині захисного ковпака отвір для виходу волосіні невеликий, це викликає тертя, і в деяких моделях збільшили торцевий отвір до розмірів шпулі. Такі котушки вважаються напівзакритими.
    Закидування із закритими котушками зазвичай здійснюють натисканням до відмови спускового важеля. При цьому волосінь притискається до бортів захисного ковпака, а лісонаправителі її звільняють. Коли важіль відпускають, захоплена блешнею волосінь збігає зі шпулі. Для кріплення закритої котушки потрібно, щоб вудилище мало сідловидну рукоять, тобто вигин, або «сідло».

Інерційні провідні котушки

   Провідні котушки – різновид інерційних котушок. Вони обладнані шпулею, що не перевищує 40-60 мм, або 120-200 мм – для тримання крупних шнурів. Провідні котушки іноді мають глухе гальмо, що фіксує положення барабану, і фрикційне гальмо, яке пристосовано для вимушеного спускання волосіні з барабана.
    Є інерційні котушки котрі мають тріскачку, яка притримує барабан при вільному зворотному ході. Це один із перших механізмів, який дозволяв підмотувати волосінь, але гальмував спуск.
    Звичайні поплавкові вудлища для ловлі невеликої риби, майже завжди оснащують невеликими і недорогими інерційними котушками.
    Звичайні інерційні спінінгові котушки вже не побачиш на вудилищах спінінгістів.

Нахлистові котушки Інерційні (мультиплікатори)

    Самими добротними і перевіреними є мультиплікатори. Що мають вельми складні механізми. Мультиплікатор – це система, яка забезпечує вільну автоматичну укладку волосіні на шпулю, внаслідок чого швидкість намотування волосіні збільшується. Ці котушки можуть виконувати численні функції: автоматичне підгальмування, гальмування змотування волосінні, і подібне.
    Перші інерційні котушки вимагали від тих, хто ними користувався, тривалого тренування. Зазвичай вони були забезпечені регульованим осьовим гальмом, задовільної дії якого важко було домогтися. До того ж котушка мала ненадійний лісонаправитель – закидання були галасливі і на близьку відстань. «Бороди» було важко уникнути, особливо при легкій приманці. Принциповим є те, що інерційна котушка мало в чому поступається безинерційній, якщо вага приманки не нижча 15 г і не потрібна швидкість підмотки.
   
    Становище покращилося, коли до котушок розробили відцентрові фрикційні гальма, що діють в залежності від швидкості обертання барабана. Для початківця закид з інерційними котушками завжди важкий до тих пір, поки палець не звикне відчувати барабан і поки не буде освоєна техніка закидання. Завдяки підгальмовуванню пальцем барабана при використанні інерційних котушок добре відчувається рух приманки в польоті.
    Більшість мультиплікаторів мають особливий багатодисковий фрикційний гальмівний механізм, що дозволяє впливати на механізм шпулі і дає можливість зупинки шпулі звичайним натисканням кнопки для повороту рукоятки. Для того щоб почати розмотування волосіні, гальмо потрібно поставити на «0».
    Сучасні інерційні котушки мають автоматичний регулятор швидкості обертання, вбудований між торцевими кришками котушки. Регулятор складається з розташованих на осі барабана поперечних втулках, в яких є гальмівні стержні – рухливі відрізки трубочок з різних матеріалів. Ці стержні труться об поверхню торцевої кришки котушки сильніше коли барабан крутиться швидше. Сила гальмування залежить як від ваги приманки і кількості волосіні, так і від матеріалу стержнів, які менші, чим легше приманка і чим менше волосіні на барабані. Важка приманка летить далі при більших стержнях, коли на барабані намотана більш товста і більш важка волосінь. Заміна стержнів, та ще на вітрі, важке завдання, до того ж дрібні стержні частіше губляться. При правильному налаштуванні відцентровий регулятор діє бездоганно, але він гальмує по-різному при закидані проти вітру і за вітром.
     Більшість інерційних котушок забезпечено лісоукладачем. При правильній роботі під час закидання він або рухається в тому ж темпі, що і волосінь, або відключається. Якщо робота лісоукладача ненадійна, то це може стати причиною заплутування волосіні. При виявленні недоліків в роботі лісоукладача його можна легко зняти з більшості типів котушок. У цьому випадку при підмотуванні рибалки укладають волосінь на барабан, пропускаючи її між великим і вказівним пальцями. У маленьких і середніх мультиплікаторах, обладнаних надійною і практичною системою автоматичного намотування і розмотування волосіні, лісоукладач відсутній, оскільки навантаження, що виникають при виведенні особливо великої риби, можуть призвести до виходу його з ладу.
     Мультиплікаторна котушка може застосовуватися практично на всіх снастях, де потрібна надійність, потужність і якість (зазвичай використовуються при лові спінінгом). Найбільш прийнятні мультиплікатори в поєднанні зі стандартним або коротким одноручним вудилищем, так як вони не вимагають великих витрат на оснащення. Можна ставити мультиплікатори і на дворучні спінінги, але вудлище повинне бути з сідлоподібною рукояттю і опорним курком для вказівного пальця.
Вудилище закидають правою рукою, після чого його перекладають у ліву руку, а правою підмотують. Котушка при підмотуванні знаходиться зверху вудилища. Для лову доріжкою є котушки, які можна кріпити не тільки зверху, але і знизу. Навіть існують інерційні котушки для шульгів.
 
 
 

Comments are closed