Я думаю, кожен спінінгіст у своєму житті бачив і з успіхом ловив окунів в «котлі». Ця рибалка досить результативна і цікава. «Котли» можна знайти і побачити по скупченню птахів, а невеликі, які можуть з’являтися в місцях постійної стоянки невеликих зграй окуня, помітити проблематично. Такі місця можна знайти без використання човнів, а ловля стає трудомістким заняттям. Невеликі «котли» можна знайти на малих озерах і водосховищах.
Поверхнева ловля окуня характерна для теплої пори року. Пік лову в «котлах» припадає на кінець літа – початок осені. Зі зниженням температури води шанси поверхневого лову окуня знижуються.
Біля прибережних корчів живуть зграї окуня, і періодично вони виходять на полювання, створюючи поверхневі «котли».
Малі котли дуже важко знайти, оскільки вони виникають раптово, і вгадати подальше пересування зграї дуже важко.
При лові поверхневого окуня необхідно вибирати правильні приманки. Адже окунь тримається біля поверхні і правильним рішенням буде використання поверхневих приманок. Хочеться відзначити, що лов поверхневого окуня дуже видовищне і цікаве заняття. Перспективними приманками є воблери, поппери, міноу та мікроджиг. Можна використовувати і вертушку, але її ефективність набагато нижча, ніж у перерахованих приманок.
У теплу пору року поверхнева активність окуня спостерігається на світанку і заході сонця. Ранкове клювання триває до 9 годин. Вдень окунь не виходить на поверхню, а ввечері знову активізується.
У місцях нижче ГЕС активність риби прив’язана до періодів скидання води. Якщо брати до уваги Канівське водосховище, то помічено, що нижче ГЕС ранкове скидання води негативно впливає на поверхневу активність окуня.
«Котел» може виникнути де завгодно. Можливість поверхневого лову окуня може виникнути як на мілководді, так і в глибоких місцях. Знайти поверхневого окуня в глибоких місцях дуже непросте завдання.
Часто окуневі «котли» виникають поблизу донних аномалій (різке мілководдя, корчі і т.д.). У цих місцях окунь тримається постійно, а тому і «котли» в даних місцях будуть періодично виникати.
Проводка приманки повинна супроводжуватися частими і нечіткими ривками вудилища з малою амплітудою, а паузи повинні бути мінімальними. Що стосується розміру і кольору приманки, то тут обмежень немає. Окуневі все одно, який колір у поппера, а його розмір може вплинути хіба що на розмір улову.
Не варто сильно близько наближатися до «котла». Підпливши на човні занадто близько, ви можете розполохати зграю риб.
Помітивши поверхневу активність окуня в затоках або у кромки рослинності потрібно мати на увазі, що велика ймовірність повторення цього чинника в подальшому, а тому не забувайте про це місце і намагайтеся періодично обловлювати його.
У поверхневого окуня дуже помітно проявляється ефект звикання до приманки, а тому при ослабленні клювання радимо змінити поппер на міноу. Якщо кльов зовсім пропав, переходьте на донні приманки.
Всім удачі! Пам’ятайте, «Зловив – відпусти».
Comments are closed