Спінінгові приманки давно стали способом лову білої риби. Кожен спінінгіст, у своїй рибальській практиці ловив, несподівано або цілеспрямовано, білу рибу на приманки спінінгістів. Однак не кожен спінінгіст цілеспрямовано ловить білу рибу, а даремно.
Під наноджиговими приманками маються на увазі штучні вольфрамові мормишки, призначені для лову в зимовий період. Саме ці приманки необхідно використовувати, оскільки вони ідеально підходять, виходячи з будови ротової порожнини потенційного улову. Використання силіконових підсадок необхідно виключити, оскільки на силікон дрібного розміру хоч і попадається біла риба трофейних розмірів, але це дуже рідкісне явище.
Використання зимових приманок також обумовлюється тим, що біла риба навряд чи буде гнатися за штучним хробаком.
Мала вольфрамова приманка з кількома штучними мотилями напевно приверне увагу карася і коропа. Іноді, зміна кольору або будови приманки може принести несподіваний результат, а тому в арсеналі рибалки має бути якомога більше видів мормишек.
Основними приманками, на які кидаються карасі, лящі, плотва і густера є наноджигові приманки. Саме в літню спеку ловля на приманки наноджига може бути куди більш перспективним заняттям, ніж ловля хижої риби.
Якщо комусь здасться, що ловля білої риби на мікроджиг є фантастикою, нехай згадає як він чи його сусід витягав судака на приманку призначену лящеві. У моїй риболовної практиці не раз доводилося бачити подібні приклади. Тому дивуватися нема чому, просто потрібно діяти.
З досвіду – карася, ляща, густеру, краснопірку та іншу білу рибу можна зловити на окуневі приманки наноджига.
Повідець на білу рибу повинен бути виготовлений з флюрокорбонової волосіні, для того щоб він був менш видимий рибі. Його довжина залежить від активності риби та прозорості води. Чим прозоріше вода, тим довше повинен бути поводок.
Важливим моментом для вибору лову на мормишку є температура води. З таненням льоду і підігрівом води риба стає все активніше. Будь-яка біла риба буде активно клювати на штучні приманки після нерестового періоду. У спекотні літні дні ловля білої риби на мормишку покаже найкращі результати в період сходу і заходу сонця. З похолоданням, хижак і біла риба починають активно харчуватися, що також позитивно впливає на кількість клювань.
Результат риболовлі також залежить від вибору перспективного місця лову. У малих ставках перспективними місцями можуть стати зарості очерету з глибиною в 2,5 метра.
Карась віддає перевагу неглибоким затокам з мулистих дном і любить стояти у кромки рослинності, де він може добути собі їжу та сховатися від хижака. Такі місця також мають бути захищені від сонячних променів.
Краснопірка і плотва не уникають сонячних місць і люблять стояти в карасьових місцях. Місця їх стоянки можна виявити по колам у поверхні води. Більш дрібні особини збирають корм у поверхні води, а от більші екземпляри тримаються придонного шару.
Основною результативною проводкою при лові білої риби є повільне підтягування приманки по дну.
При лові карася, повільну протяжку необхідно розбавляти тривалими паузами, які можуть досягати 15-20 секунд. Карась не хижа риба, а тому нападати на рухому приманку не буде. Повільний черв’як напевно зацікавить великого карася.
Під час проводки шнур повинен бути постійно натягнутим. Натяг оснастки дасть рибалці можливість побачити обережні клювання білої риби у вигляді потяжки.
Плотва і краснопірка – більш жваві риби, а тому проводки можуть супроводжуватися сіпанням кінчика вудилища.
Для поліпшення результату, приманки повинні володіти «смаковими якостями» і темним кольором.
Ловля на блешні з підсадкою штучних мотилів дасть вам незабутні враження, так як рибалка не може знати, хто зазіхне на приманку – кілограмовий карась чи малий окунь.
Всім удачі і не забувайте відпускати надлишки улову!
Comments are closed